Цей день відзначають за ініціативою Всесвітньої федерації серця та підтримкою Всесвітньої організації охорони здоров’я з 2000 року.
Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в світі.
Для КНП “Центр ЕМД та МК” міста Києва ця тема є особливо чутливою. І через те, що значна частина викликів “швидкої” пов’язана саме з цією категорією пацієнтів, а також тому, що наш заклад має значимий досвід в ургентній кардіології. Ця історія бере початок з 1961 року, коли з’явилася перша в тоді Радянському Союзі спеціалізована тромбоемболічна бригада – СТЕБ. Тут важливо відзначити особливу роль у реалізації цієї ідеї тодішнього головного лікаря Київської станції швидкої медичної допомоги Наталії Андріївни Ленгауер. СТЕБи дуже скоро стали справжньою клінікою на колесах , їх діяльність суттєво знизила смертність серед киян через інфаркт міокарда. Саме СТЕБ нашої Станції вперше в Союзі зробила ЕКГ- обстеження пацієнта вдома під час виклику. Слово “вперше” щодо історії розвитку ургентної кардіології Київської “швидкої” у цій публікації ви зустрінете ще не раз.
Докладніше в інтерв’ю із заступником директора центру, лікарем-кардіологом вищої категорії, за плечима якого також чималий досвід роботи в ургентній кардіології, - В.І. Суховатенком.
- Вадиме Ігоровичу, ми ,мабуть. без зайвої скромності можемо казати, що наш центр має унікальний досвід ургентної кардіологічної допомоги населенню. З чого все починалося?
- Почнемо з того, що перший кардіограф кожен бажаючий може подивитися на стендах нашого музею. Він був унікальним пристроєм. Перша кардіологічна бригада на нашій станції з’явилася 1961 року. Вона ж зробила першу ЕКГ вдома у пацієнта. Бригади складалися з лікаря-кардіолога, фельдшера- лаборанта, який брав кров і проводив дослідження її згортання , що не робила на той час цілодобово жодна лабораторія в Києві. А у нас була своя цілодобова лабораторія. Був на бригаді також фельдшер-технік, який знімав ЕКГ, потім шукав темну кімнату у квартирі пацієнта і проявляв ці плівки. Вони були у касетах. У мене збереглася одна така фотоплівочка з перфорацією. У Києві діяла школа передового досвіду швидкої медичної допомоги України і Союзу. Була і друга школа передового досвіду. Це тодішній Ленінград. Усі новації впроваджувалися в Києві і Ленінграді. Це не тільки ЕКГ-обстеження. Також введення антикоагулянтів, фібролітична терапія. У нас піонером у цій справі став лікар станції Зільберман Дмитро Борисович. Він розпочав цю роботу ще фіброналізіном, зробленим на київському м’ясокомбінаті. Це було вже десь всередині 60-х минулого століття. І от одночасно в Києві під керівництвом Дмитра Борисовича , і в Леніграді під керівництвом відомого професора Кушаківського - знаний і авторитетний аритмолог- ці новації впроваджувалися у практику швидкої медичної допомоги. Але в Леніграді простежувалася більша скерованість на наукові дослідження , у нас же більше схилялися до практики. До цієї роботи також долучилася наша медична наука - професор НДІ кардіології Нонна Акакіївна Гватуа. Дмитро Борисович на цьому матеріалі захистив докторську дисертацію. І вона також була першою з цієї тематики в Радянському Союзі. А захищав він її і НДІ геронтології, бо тоді ніхто не міг насмілитися взяти на себе відповідальність щодо висновків Зільбермана, бо у медичних умах того часу трималася міцно думка, що причиною інфаркту є спазм коронарних судин, а не тромби.. .. Скажу і таке, що у світі був досвід тромболітичної терапії, але в лікарняних умовах, ми ж першими успішно почали її застосовувати на догоспітальному етапі. От такі історичні факти.
- На тому етапі лише СТЕБи, їх ще називали протиінфарктні бригади, були оснащені електрокардіографами?
- Так, кардіограф спочатку був лише на спеціалізованих тромбоемболічних бригадах. Потім, у 1974 році, з’явилися малі кардіологічні бригади. Там працювали лікарі-кардіологи з меншим досвідом, які з часом ставали “асами” своєї справи. Взагалі СТЕБи вважалися у нас найдосвідченішими. Були і інші спеціалізовані бригади. Кожна з них, якщо була така потреба, могла викликати на себе СТЕБ. А СТЕБ уже не могла викликати нікого, бо мала справлятися із ситуацією сама. Наші лікарі-кардіологи зі СТЕБів консультували також стаціонари київських лікарень.
На інших бригадах були ЕКГ-приставки. І тоді, 1981 року, ми створили дистанційний кардіологічний центр- ДКЦ, де чергували досвідчені лікарі –кардіологи. За допомогою телефону, до якого приєднувалася приставка типу “Салют”, пізніше “Волна”, виїзні бригади передавали на центр електрокардіограми пацієнтів. Усе вводилося вручну, телефони працювали по-різному, але була можливість будь-якій бригаді оперативно одержати консультацію досвідченого кардіолога. І це теж була новація на рівні Союзу.
У 2014 році центр почав називатися КТЦ- кардіологічний телеметричний центр, який очолив досвідчений кардіолог Андрій Михайлович Штаєр. Сьогодні уже всі бригади Центру ЕМД та МК міста Києва оснащені електрокардіографами з функцією передачі. Що це дає? По-перше, це дає можливість створити базу пацієнтів…(На сьогодні у нас в базі більше 100 000 пацієнтів). А це дуже важливо, бо часто пацієнти не мають на руках попередніх електрокардіограм....База дає можливість порівняти електрокардіограми та простежити динаміку змін у пацієнта, особливо коли йдеться про порушення ритму серця чи перенесений інфаркт міокарда. Бригади сьогодні у нас переважно фельдшерські. Під керівництвом лікаря КТЦ, який розшифровує електрокардіограму , порівнює з попередньою, консультує виїзну бригаду щодо подальшої терапії, фельдшер має можливість надати ефективну медичну допомогу та доправити пацієнта до спеціалізованого лікувального закладу. Для кардіологічних пацієнтів, особливо в критичних станах, це дуже важливо. Не втрачається час.
Наступний етап, до якого ми йдемо, це можливість досягнути тіснішої співпраці з катлабами ( катетерна лабораторія, де проводяться стентування коронарних артерій). У разі інфаркту міокарда ми матимемо можливість доправити пацієнта в лікарню із свіжою ЕКГ та архівною. Знову ж таки- економія часу, що рятує життя.
Скільки в день доводиться приймати електрокардіограм?
Зараз дуже велика кількість елетрокардіограм - до 300 за добу. Це, насамперед, тому, що ми оснастили усі бригади електрокардіографами. Практично усі електрокардіограми , що знімаються на місці виклику, передаються в КТЦ . Збільшення ЕКГ-досліджень, переданих на КТЦ, дає можливість вчасно виявити інфаркт міокарду і оперативно відреагувати, зробити нашу допомогу ефективнішою.
Хочу скористатися можливістю привітати усіх причетних із Всесвітнім днем серця. Кардіологам - професійних успіхів та здоров’я! Нашим громадянам побажаю не хворіти. Бережіть своє серце! Воно унікальне і..на жаль, дуже раниме.
………………………………………………………………………………………………
Завітали ми і в наш КТЦ. Роботи у цьому підрозділі, як завжди багато. Тому на великі розмови нема часу. Коротко поспілкувалася із лікарем-кардіологом Анною Секрет. Вона повідомила, що за 9 годин зміни уже розшифрувала 140 ЕКГ. Буває набагато більше. Я попросила лікарку висловити свої побажання читачам цієї публікації.
Анна Секрет: Найперше, будьте здорові! Бережіть своє серце! Якщо маєте проблеми, не тягніть час - звертайтеся до лікаря! Якщо є призначення, не ігноруйте їх, вчасно приймайте ліки. Це рятує.
На світлинах:
Заступник директора КНП «Центр ЕМД та МК» міста Києва В.І. Суховатенко.
Робочий момент КТЦ.
