103
SMS на 10003 для людей з вадами слуху та мови (абонентам Київстар)
ssmp@health.kiev.ua
  Офіційний веб сайт

Тимчасові рекомендації, щодо обстеження населення на ВІЛ-інфекцію у закладах охорони здоров’я

Обстеження вагітних жінок на ВІЛ-інфекцію мають забезпечувати лікарі акушери-гінекологи безпосередньо у закладах охорони здоров’я (далі - ЗОЗ), що надають медичну допомогу, з метою профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини.

Обстеження на ВІЛ-інфекцію пацієнтів ЗОЗ, при їх зверненні за медичною допомогою за місцем проживання, проводиться на прохання пацієнта або за ініціативи лікаря за наявністю відповідних клінічних та епідеміологічних показань.

Проведення обстеження на ВІЛ-інфекцію пацієнтів ЗОЗ, при наданні стаціонарної допомоги, рекомендовано у перші три доби від моменту госпіталізації.

Фактори ризику, щодо інфікування ВІЛ:

  1. Незахищений секс, за останні 12 місяців (вагінальний, анальний, оральний);
  2. Невідомий ВІЛ статус статевого партнера;
  3. Захворювання на інфекції, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, хламідіоз тощо)  у статевого партнера;
  4. Процедури татуювання та пірсингу ( у т.ч. статевого партнера);
  5. Вживання ін’єкційних наркотиків ( у т.ч. статевого партнера);
  6. Наявність вищеперелічених показань у статевого партнера.

Клінічні та епідеміологічні показання до тестування на ВІЛ-інфекцію:

  1. Наявні в анамнезі вірусний гепатит В та/або С;
  2. Немотивована втрата ваги тіла (10% і більше від попередньої);
  3. Немотивована персистуюча лихоманка тривалістю понад 1 місяць;
  4. Немотивована хронічна діарея тривалістю понад 1 місяць;
  5. Кандидоз ротової порожнини (молочниця) (два або більше епізодів протягом 6 місяців);
  6. Біль за грудиною або утруднення при ковтанні їжі та рідини разом з кандидозом ротової порожнини (езофагіт);
  7. Хронічна або персистуюча інфекція, викликана вірусом простого герпесу (тривалістю понад 1 місяць);
  8. Рецидивуючі бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів (два та більше протягом останніх шести місяців);
  9. Важкі бактеріальні інфекції (пневмонія, менінгіт, емпієма, гнійний міозит, артрит або остеомієліт, бактеріємія, важкі запальні захворювання малого таза та ін.);
  10. Рецидивуючі бактеріальні пневмонії (два або більше епізодів протягом одного року);
  11. Оперізуючий герпес (лишай);
  12. Безболісне збільшення (понад 1 см) лімфатичних вузлів більше ніж однієї зони тривалістю понад 1 місяць;
  13. Анемія нез’ясованого генезу (гемоглобін менше 80 г/л), нейтропенія (нижче 0,5 х 109 /л) або хронічна (тривалістю понад 1 місяць) тромбоцитопенія (до 50 х 109 /л);
  14. Волосиста лейкоплакія язика;
  15. Ангулярний хейліт;
  16. Рецидивуючий афтозний стоматит (два та більше епізодів протягом останніх 6 місяців);
  17. Гострий некротизуючий виразковий стомати, гінгівіт або некротизуючий виразковий періодонтит;
  18. Папульозний сверблячий дерматит;
  19. Себорейний дерматит волосяної частини голови та обличчя, а також верхньої частили грудної клітки, під пахвами, в паху;
  20. Грибкові ураження, нігтів;
  21. Хоріоретиніт;
  22. Енцефаліт або менінгоенцефаліт (вогнищеве ураження головного мозку);
  23. Нефропатія, кардіоміопатія, енцефалопатія нез'ясованої етіології;
  24. Сифіліс, гонорея та інші захворювання що передаються статевим шляхом;
  25. Особи що спостерігаються в наркологічних диспансерах;
  26. Туберкульоз різної локалізації.

         Матеріалом для дослідження є зразок крові (з пальця або вени), а також сироватка або плазма крові.

         Тестування на ВІЛ-інфекцію здійснюється добровільно за наявності усвідомленої згоди особи отриманої після надання їй попередньої консультації, щодо особливостей тестування, його результатів і можливих наслідків, з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних.

Вище зазначене регламентується:

  • Наказом МОЗ країни від 16.0.2016 №449 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини»»;
  • Наказом МОЗ України від 19.08.2005 № 415 « Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію»;
  • Наказом МОЗ України від 21.12.2010 №1141 «Про затвердження Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення»;
  • Наказом МОЗ України від 11.05.2010 №388 «Про  удосконалення діагностики  ВІЛ-інфекції»;
  • Наказом МОЗ України від 08.02.2013 №104 «Про затвердження Переліку та Критеріїв визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ».