Фізична безбар’єрність — це концепція, яка забезпечує доступність фізичного середовища для всіх людей, включаючи осіб з інвалідністю, літніх людей, батьків із дитячими візками тощо. Це стосується усунення архітектурних, технічних та інфраструктурних перешкод, які можуть обмежувати можливості людини вільно пересуватися, отримувати послуги чи брати участь у громадському житті.
Основні елементи фізичної безбар’єрності:
- Безбар’єрний доступ до будівель і приміщень:
- Рампи та ліфти замість сходів.
- Широкі дверні отвори, що дозволяють проїзд інвалідних візків.
- Низькі пороги або їхня відсутність.
- Організація громадських просторів:
- Тротуари з пониженими бордюрами.
- Доступні пішохідні переходи із тактильною плиткою та звуковими сигналами.
- Парковки з місцями для людей з інвалідністю.
- Доступний громадський транспорт:
- Наявність низькопідлогових автобусів і трамваїв.
- Платформи на станціях, пристосовані для людей з обмеженою мобільністю.
- Доступність у громадських місцях:
- Спеціально обладнані туалети.
- Тактильна інформація для людей із порушеннями зору.
- Чітка навігація з використанням зручних шрифтів і контрастних кольорів.
Переваги фізичної безбар’єрності:
- Підвищення якості життя для всіх груп населення.
- Інтеграція людей з інвалідністю в суспільство.
- Формування комфортного та інклюзивного середовища.
Забезпечення фізичної безбар’єрності є важливим кроком на шляху до побудови рівноправного суспільства.