103
SMS на 10003 для людей з вадами слуху та мови (абонентам Київстар)
ssmp@health.kiev.ua
  Офіційний веб сайт

Історія швидкої

Дата Подія
30 червня 1902 Створення станції
1902 - 1907 Головний лікар станції Е.Ф. Гнус
1907 Станція перебазувалася в придбану садибу по вул. Володимирській, 33
1907 - 1908 Головний лікар станції О.Ф. Гельсінгіус
1909 Друга Київська біржова артіль пожертвувала станції карету Ландо
1908 - 1910 Головний лікар станції С.Ф. Камінський
1910 Головний лікар станції П.Г. Коломойцев,  не вдалося встановити, хто після нього був головним лікарем до 1926 р.
1913 Станція перебазувалася в садибу по вул. Рейтерській, 22
1926 - 1928 Головний лікар станції М.Є. Дудко
1932 Створена перша акушерська бригада
1934 Створена перша педіатрична бригада
1928 - 1935 Головний лікар станції Музиченко
1935 - 1941 Головний лікар станції Ю.І. Купрієнко
1941 - 1944 Під час німецько-фашистської окупації станція не функціонувала, всі медики пішли на фронт
1944 - 1945 Головний лікар станції Ф.Ф. Чеботарьов
1946 - 1948 Головний лікар станції І.С. Богомолець
1948 - 1965 Головний лікар станції Н.А. Ленгауер
1956 Створена перша психіатрична бригада
1957 Створена підстанція № 2
1958 Створена підстанція № 3
1959 Створена перша протишокова бригада
1960 Створена підстанція № 4. У цьому ж році станція стає Республіканської школою передового досвіду
1961 Створена підстанція № 5, підстанція № 2 переїхала в новозбудоване приміщення. У цьому ж році створена перша кардіологічна бригада
1963 Створена підстанція № 6. У цьому ж році створені перша неврологічна та гематологічна бригади
1965 Станція стає Всесоюзної школою передового досвіду, на базі станції функціонують курси ВООЗ
1967 Створена підстанція № 7
1969 Створена підстанція № 8, створена перша токсикологічна бригада. У цьому році Н.А. Ленгауер присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці
1970 Створена підстанція № 9
1971 Створена перша дитяча реанімаційна бригада, в цьому році функціонують 4 педіатричних бригади
1975 - 1986 Головний лікар станції І.І. Усіченко
1976 Створена підстанція № 10. Функціонує 6,5 педіатричних бригад
1977 Створена підстанція № 11. Функціонує 10,5 педіатричних бригад. Центральна підстанція розділена на підстанцію № 1 і підстанцію спеціалізованих бригад № 13 (без певного району обслуговування). У цьому ж році наказом ГУОЗ м. Києва об'єднані швидка і невідкладна медична допомога, на станції виїзних бригад 143,5 (0,69 бригади на 10 тис. населення)
1978 Кількість протишокових бригад зросло до 4, кількість неврологічних бригад зросло до 1,5
1979 Створена перша дитяча неонаталогіческая бригада, кількість педіатричних бригад зросло до 11
1981 Кількість неврологічних бригад зросло до 2. На станції створений дистанційний кардіологічний центр по прийому ЕКГ по телефону
1982 Кількість неврологічних бригад зросло до 2,5, кількість педіатричних бригад зросло до 11,5
1984 Підстанції № 9 і 11 перебазувалися в спеціально побудовані за індивідуальним проектом будівлі, підстанція № 5 перебазувалася в відремонтоване і пристосоване приміщення. У цьому році кількість неврологічних бригад зросло до 3,5, кількість педіатричних бригад зросло до 14. Протишокові бригади перейменовані в спеціалізовані травматологічні бригади
1985 Кількість травматологічних бригад зросла до 5, кількість неврологічних бригад зросло до 4,5, кількість педіатричних бригад зросло до 14,5. У цьому ж році педіатричні бригади наказом МОЗ України № 223 переведені в загальнопрофільні бригади для дитячого населення
1986 - 1989   Головний лікар станції Т. В. Адамович 
1986 Створена підстанція № 12. На станції створена консультативно-інформаційна служба "Здоров'я" (порада лікаря за телефоном 0-83). У цьому ж році кількість загальнопрофільних бригад для дитячого населення збільшилася до 16,5.
1988 Кількість неврологічних бригад зросло до 6. Всього на станції функціонує 204 виїзні бригади (0,78 бригади на 10 тис. населення)
з 1989  Головний лікар станції А.В. Вершигора 
1989 Створена підстанція № 14. Невідкладна допомога відділена від станції, 48 бригад передані поліклінікам, на станції залишилась 161 бригада. У цьому ж році кількість загальнопрофільних бригад для дитячого населення скорочено до 14.
1990 Неонатологічна бригада передана центру "Охматдит"
1991 Створені підстанції № 15 та № 16, підстанція № 13 переведена в окреме відремонтовану будівлю, їй виділений свій район обслуговування, на підстанції створено комп'ютерний клас. Частина спеціалізованих бригад підстанції № 13 розосереджена по інших підстанцій. У цьому ж році на базі 11,5 малих кардіологічних бригад організуються бригади інтенсивної терапії (БІТ), кількість загальнопрофільних бригад для дитячого населення скорочено до 13,5
1992 Підстанція № 10 переведена в спеціально побудоване за індивідуальним проектом будівля. У цьому році кількість неврологічних бригад скорочено на 1 (до 5), кількість БІТ зросла до 15,5, кількість загальнопрофільних бригад для дитячого населення скорочено до 13.
1994 Психіатричні бригади виведені зі штату станції і передані психіатричної службі міста
1995 Скорочена кількість травматологічних бригад на 0,5 і неврологічних бригад на 0,5 (до 4,5), збільшується кількість БІТ до 17,5
1996 Ліквідована спеціалізована гематологічна бригада, кількість неврологічних бригад скорочено до 3, кількість БІТ збільшено до 18. Наказом МОЗ № 175 від 19.06.1996 р. на станції не передбачаються педіатричні бригади
1998 Почала функціонувати комп'ютерна автоматизована інформаційно-довідкова система "Швидка допомога". Кількість БІТ зменшено до 17. кількість загальнопрофільних бригад переважно для дитячого населення скорочено до 8,5. Збільшено на 1 травматологічекую і 0,5 неврологічної бригади.
1999 На станції створено навчально-тренувальний центр
2000 Всі 17 БІТ перепрофільовані в загальнопрофільні бригади, спеціалізовані травматологічні, токсикологічні та дитячі реанімаційні бригади перепрофільовані в БІТ. На станції працює 122 бригади (0,46 на 10 тис. населення).
2004 Створено центр медицини катастроф, підстанція спеціалізованих бригад № 13 перепрофільована в звичайну, перейменована в № 20 і підпорядкована центру медицини катастроф. Більшість спеціалізованих бригад розосереджено по іншим підстанцій, на підстанцію № 20 додані загальнопрофільні бригади. Ліквідовано дистанційний кардіологічний центр по прийому ЕКГ по телефону.
2009 За рахунок скорочення СКРБ № 6, знову створений центр по прийому ЕКГ по телефону (консультативний кардіологічний центр при підстанції № 12). Центральне стрерілізаціонное відділення станції змінило дислокацію: з підстанції № 16 на підстанцію № 15, встановлено нове обладнання в ЦСО. Наказом по станції № 112 головний лікар зобов'язує до 1 січня 2010 р. замінити "застарілі назви СНБ і бітрейті і ввести їх як ліненйние бригади. В подальшому не використовувати старих назв"
2010 Створена підстанція № 17 . Консультативний кардіологічний центр при підстанції № 12 "наказав довго жити", СКРБ на підстанції № 6 не відновлено. У цьому ж році від станції "відбрунькувався" центр медицини катастроф, вкоротити офіційна назва станції: "Київська міська станція швидкої медичної допомоги", замість "Київська міська станція швидкої медичної допомоги та медицини катастроф". Наказом МОЗ України № 1115 від 14.12.2010 існування спеціалізованих бригад в структурі станції продовжено до 01.01.2013.
2011 Почався ремонт будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 37-б з добудовування 4-го поверху. 1-а підстанція підсів до 6-ий, адміністрація - до 14-ої (у другу половину будівлі шкірвендиспансеру)
2012 Відкрито оновлену центральну диспетчерську у відремонтованій  будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 37-б
№ з/п  Структурний підрозділ Посада Прізвище, ім’я, по батькові Адреса Телефон
1 Бухгалтерія Головний бухгалтер

Тісова

Алла

Олександрівна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 235-7240
2 Канцелярія Завідувач

Власенко

Катерина

Анатоліївна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна Міський телефон відсутній
3 Відділ кадрів Начальник відділу

Герасименко

Світлана 

Вікторівна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-9003
4 Відділ правового забезпечення Начальник відділу

Савчук

Катерина Володимирівна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна Міський телефон відсутній
5 Відділ автоматизованих систем Начальник відділу Клочков Михайло Васильович вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-7954
6 Технічний вузол зв’язку Начальник відділу

Біленький

Іван

Олексійович

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-2353
7 Енергетичний відділ Начальник відділу   вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-6157
8 Відділ матеріального забезпечення Начальник відділу

Пуник

Ольга

Петрівна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-6157
9 Відділ опалення, водопроводу та каналізації Начальник відділу

Морозов

Валерій Іванович

вул. Свободи, 22, м. Київ,  04215, Україна 484-8241
10 Оперативно-диспетчерський відділ Начальник Рогов Володимир Анатолійович вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 235-3029
11 Оперативно-диспетчерський відділ Старший фельдшер Ластовецька Наталія Василівна вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 235-3029
12 Консультативно-інформаційний відділ (15-83) Завідувач відділу Комашко Олександр Юрійович вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-0539
13 Відділ обліку вільних ліжок та госпіталізації Завідувач відділу

Зубок

Лариса

Іванівна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-8552
14 Відділ експертизи якості надання медичної допомоги, епідеміології та інфекційного контролю Завідувач відділу

Несукай

Віталій Анатолійович

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-5329
15 Аптечне відділення Завідувач відділу

Умаров

Анатолій Олександрович

  546-0338
16 Централізоване стерилізаційне відділення Старший фельдшер

Приткова

Ольга

Леонідівна

   
17 Відділ медицини катастроф Завідувач відділу

Пермяков

Павло Володимирович

вул.Ямська, 43, м.Київ, 03150, Україна 528-8780
18 Оперативно-штабна бригада надзвичайних ситуацій Лікар   вул.Ямська, 43, м.Київ, 03150, Україна 529-1668
19 Вузол територіальної підсистеми в межах Урядової АІС з питань НС Фельдшер з приймання викликів (оперативний черговий)   вул.Прорізна, 19, м.Київ,

248-4640,

284-0875

20 Навчально-тренувальний відділ Завідувач відділу

Шваб

Олександр Леонідович

вул. Виборзька, 89, м.Київ. 03067, Україна Міський телефон відсутній
21 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги з надання медичної допомоги та перевезення психічно хворих Завідувач відділення лікар-психіатр Трофімчук Олександр Ілларіонович вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна Міський телефон відсутній
22 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №1) Завідувач відділу Славінська Лариса Олексіївна вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-2077
23 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №2) Завідувач відділу

Піхур

Василь Анатолійович

вул. Сергієнка, 6, м. Київ, 02094, Україна 558-3636
24 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №3) Завідувач відділу Авраменко Олександр Миколайович вул. Героїв Оборони, 3, м. Київ,  03127, Україна 258-4027
25 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №4) Завідувач відділу

Гальченко

Юлія

Іванівна

вул. Баумана, 23/2, м. Київ,  03190, Україна 400-2126
26 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №5) Завідувач відділу Сосновська Галина Федорівна вул. Московська, 40-в, м. Київ,  01015, Україна 280-7085
27 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №6) Завідувач відділу Дашкевич Дмитро Анатолійович вул. Зоологічна, 3-а, м. Київ,  04119, Україна 483-8081
28 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №7) Завідувач відділу Терещенко Андрій Анатолійович пр. Правди, 64-а, м. Київ,  04108, Україна 434-6444
29 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №8) Завідувач відділу

Глазова

Галина Миколаївна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна 234-2077
30 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №9) Завідувач відділу

Гладюк

Сергій Васильович

вул. Славгородська, 54, м. Київ,  02099, Україна 264-3432
31 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №10) Завідувач відділу

Ласориб

Іван Михайлович

вул.Богатирська,4-а, м. Київ,  04212, Україна 419-2489
32 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №11) Завідувач відділу Набухотний Петро Федорович вул. Братиславська,3-а, м. Київ,  02166, Україна 518-9451
33 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №12) Завідувач відділу

Суховатенко Вадим

Ігорович

вул. Колективізації, 3, м. Київ,  03152, Україна 245-8814
34 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №14) Завідувач відділу

Веретеннікова Ольга

Данилівна

вул. Виборзька, 89, м. Київ,  03067, Україна 456-2283
35 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №15) Завідувач відділу

Пустовит

Тамара Григорівна

вул. Електротехнічна, 7, м. Київ,  02217, Україна 515-3722
36 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №16) Завідувач відділу

Пелагейчик Сергій

Іванович

вул. М.Ушакова, 14-а, м. Київ,  03179, Україна 450-1506
37 Відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №17) Завідувач відділу

Кот 

Юрій Володимирович 

вул. Урлівська, 13, м. Київ,  02068, Україна 220-3648

На період 80-х років припадає переосмислення ролі швидкої медичної допомоги, враховуючи фінансові затрати на її функціонування та роль поліклінічної і стаціонарної медичної допомоги. Подальша концентрація медичних сил на догоспітальному етапі для забезпечення в максимальному обсязі і якомога раніше спеціалізованої медичної допомоги при різноманітних захворюваннях та травмах вимагала оснащення бригад станції сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою, вартість якої постійно зростає. З іншого боку, використання такої апаратури доцільне в умовах її максимального завантаження, що не лише компенсує матеріальні затрати, а й підвищує якість роботи лікаря-фахівця. Таким чином, використання сучасної діагностичної апаратури доцільно в спеціалізованих лікарнях та діагностичних центрах. На долю ж бригад швидкої медичної допомоги припадає недиференційоване, симптоматичне лікування та якнайскоріша госпіталізація у відповідний стаціонар.

Ось чому на час Перебудови припадає повторне відокремлення невідкладної медичної допомоги (передача її до поліклінік), зменшення загальної кількості виїзних бригад, паралельно з утворенням вузькопрофільних центрів спостерігається скорочення спеціалізованої служби станції. Починається переоснащення бригад автономною портативною діагностичною та лікувальною апаратурою (електрокардіографами, дефібриляторами, кардіостимуляторами, дихальною апаратурою модульного типу). Фінансові труднощі країни наклали свій відбиток на цю проблему. Госпрозрахунковий механізм, що проіснував деякий час, дав змогу придбати ряд недорогих апаратів, виготовлених невеликими фірмами. Вартість таких апаратів дозволяла конкурувати з паралельно існуючими моделями, проте їх дизайн, а нерідко і надійність залишали бажати кращого. Заміна госпрозрахункового механізму суворою звітністю і централізованим розподілом коштів дали змогу придбати кілька сучасних апаратів, проте це на задовольняє всі потреби станції. І до свого 100-річчя станція прийшла з певними фінансовими труднощами. 

  

Структурний підрозділ

Посада

Прізвище, ім’я, по батькові

Адреса

Телефон

Адміністративно – управлінський персонал

Директор

Вершигора Анатолій Васильович

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна

тел.:

234-5186, тел./факс:

234-1443

Адміністративно - управлінський персонал

Заступник директора з медичної роботи - керівник підрозділу екстреної (швидкої) медичної допомоги

Тищенко Володимир Анатолійович

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна

235-7077

Адміністративно - управлінський персонал

Заступник директора з організаційно-методичної роботи

Божко Ляна Іванівна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна

234-2921

Адміністративно - управлінський персонал

Заступник директора з оперативної роботи, медицини катастроф та цивільного захисту населення- керівник служби медицини катастроф

Тихенко Сергій Вікторович

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна

Адміністративно - управлінський персонал

Заступник директора  з економічних питань

Нечеглод Тетяна Миколаївна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна

234-7567

Адміністративно - управлінський персонал

Заступник директора з технічних питань

Оладько Микола Євгенович

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна

234-1677

Адміністративно - управлінський персонал

Головний фельдшер

Піддубна Галина Василівна

вул. Богдана Хмельницького, 37-б, м. Київ,  01030, Україна

235-2094

У 1943 році, після звільнення Києва від німецької окупації, станція відродила свою роботу. Через деякий час станції була виділений один вантажний автомобіль. Однак більшість викликів доводилось виконувати пішки. Власними силами колектив відновлював майстерні та гараж. В 1945 р. було отримано ще 3 санітарні машини, а з 1948 р. почали надходити нові санітарні автомобілі.

 З 1948 р. станцію очолила Наталія Андріївна Ленгауер, яка зробила найвагоміший внесок в розвиток швидкої медичної допомоги м. Києва і керувала станцією до 1975 р. За видатні заслуги в розвитку та організації медичної допомоги вона була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. А за її чуйність, доброту, які органічно поєднувались з високою вимогливістю, працівники станції називали її "наша мама". В цей час рівень медичної науки та техніки сприяв пошуку найбільш ефективних методів 3допомоги на догоспітальному етапі, розвитку подальшої спеціалізації бригад, а портативна медична апаратура дозволяла відповідно оснастити їх всім необхідним. В 1950 р. на станції працювало вже 16 виїзних , в т.ч. одна педіатрична. В цьому ж році станція швидкої медичної допомоги м. Києва була визнана школою передового досвіду УРСР, а з 1956 р. – школою передового досвіду СРСР.

Ось відозви про організацію швидкої медичної допомоги м. Києва учасників IV Міжнародного конгресу з питань швидкої медичної допомоги (1967р.).:

- Я намагатимуся організувати у себе в країні таку ж відмінну систему швидкої допомоги, як у вас, - проф. Суміо Міта, Японія. 

- Це найкраща станція швидкої допомоги, яку мені доводилося бачити, - проф. Монті, США.

 

З 1956 р. починається й нова хвиля спеціалізації бригад станції: 1956 р. – перша психіатрична бригада, 1959 р. – протишокова, 1961 р. – кардіологічна, 1963 р. – неврологічна та гематологічна, 1969 р. – токсикологічна, 1971 р. – дитяча реанімаційна, 1979 р. – неонатологічна.

 

Зростання міста, збільшення кількості бригад потребувало й зменшення часу на доїзд бригади до будь-якого місця виклику. Це призвело до створення підстанцій та децентралізації станції, яка посилилась після об’єднання швидкої та невідкладної медичної допомоги. Так у 1957 р. була створена підстанція № 2, яка розташовувалась на вул. Діагональній, 18-а, а потім переведена на вул. Сергієнка, 6, у 1958 р. створена підстанція № 3 (вул. Героїв Оборони, 3), у 1960 р. – підстанція № 4 (спочатку на вул. Салютній, а потім на вул. Баумана, 23), у 1961р.– підстанція № 5 (вул. Московська, 46, з 1984 р. - вул. Московська, 40-в), у 1963 р. – підстанція № 6 (вул. Зоологічна, 3-а), у 1967 р. – підстанція № 7 (вул. Світличного, 13, з 1986 р. - просп. Правди, 64-а), у 1969 р. – підстанція № 8 (вул. Кучера, 12-а, з 1979р. - вул. Якуба Колоса, 15), у 1970 р. – підстанція № 9 (вул. Російська, з 1984 р. - вул. Славгородська, 54), у 1977 р. – підстанція № 10 (вул. Мате Залка,8, потім вул. Лайоша Гавро, 10, нарешті вул. Богатирська, 4-а у своїй типовій будівлі), 1977 р. – підстанція № 11 (вул. Петра Запорожця, 26, з 1984 р. - вул. Братиславська, 3-а, у своїй типовій будівлі).

 

Децентралізація станції, збільшення навантаження на бригади, розвиток стаціонарної медичної допомоги вимагали єдиного підходу до лікування хворих та потерпілих. Це сприяло розробці уніфікованих підходів до подання медичної допомоги при певній патології на догоспітальному та стаціонарному етапах. В розробці відповідних положень та методичних рекомендацій активну участь приймали лікарі станції.

 

На 1977 рік припадає реорганізація 1-ї та створення 13-ї підстанцій. Перша підстанція практично існувала з дня створення станції. Однак до 1977 року вона була підпорядкована центральній диспетчерській, а кардіологічні бригади були виділені в протиінфарктний центр, який знаходився на центральній станції.

 

4Створення протиінфарктного центру було викликане тим, що не існувало спеціалізованих відділень для лікування таких хворих. Ось фрагмент інструкції міністерства охорони здоров’я СРСР від 18 липня 1954 р.: 

1. Больные со свежим инфарктом миокарда, как правило, подлежат госпитализации в терапевтические отделения больниц и терапевтические клиники, где им должны быть обеспечены соответствующий уход и лечение, в частности, в случае необходимости - антикоагулянтами.

……………..

3. Перевозка больных, у которых инфаркт миокарда произошел на дому, противопоказана в случае, если больные находятся в состоянии шока или коллапса. При решении вопроса о возможности перевозки больного в больницу необходимо учитывать, помимо состояния больного, условия транспортировки - расстояние, виды транспорта, состояние дороги и т.д.

Не дивно, що лише 5-10% хворих з гострим інфарктом міокарда лікувались стаціонарно, а смертність серед хворих цієї категорії досягала 40-50%.

 

 

І ось для зниження цього показника наказом по Київському міськздороввідділу була створена спеціалізована бригада, яка отримала назву: спеціалізована тромбоемболічна бригада (СТЕБ). Нижче повністю приведений цей наказ.

 

 

 

ПРИКАЗ № 363
По Киевскому Городскому Отделу Здравоохранения

от 21 июля 1961 г.

Об организации бригады по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями при Киевской станции скорой медпомощи.

Сердечно-сосудистая патология представляет одну из самых серьезных проблем современной медицины.

В настоящее время при лечении тромбоэмболических осложнений ведущими лечебными средствами являются антикоагулянты. Во многих лечебных учреждениях г. Киева еще недостаточно внедрено раннее применение антикоагулянтов, хотя опыт ведущих отечественных (Лукомский, Кедров, Кушелевский, Кудряшев) и зарубежных ученых, занимающихся этой проблемой, а также результаты трехлетней работы Ленинградского центра по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями, доложенные на Всероссийском совещании по применению антикоагулянтов (9-11 марта 1961г.) свидетельствуют о высокой эффективности применения ранней антикоагулянтной терапии.

Учитывая большое значение раннего применения антикоагулянтов при тромбоэмболических осложнениях, в развитие приказа за № 715 от 31 декабря 1960 года по Киевскому Горздравотделу,

Приказываю:

1.      Главному врачу Городской станции скорой медпомощи т. Ленгауэр Н.А. организовать бригаду по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями с 1 августа в составе 4,7 врача и 9,4 фельдшера вместо обычной бригады, организация которой запланирована а это время.

Организацию обычной бригады перенести на 1 октября 1961г.

2.      Установить следующий порядок работы бригады станции скорой медпомощи по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями:

3.      Вызов бригады осуществляется через ответственного дежурного врача скорой помощи по тел. 03.

4.      Бригада выезжает по вызову врача скорой помощи:
а) в случае острого инфаркта миокарда давностью 1-3 дня;
б) в случае так называемого прединфарктного состояния (тяжелый затяжной приступ стенокардии);
в) в случае острых тромбозов и эмболий сосудов;
г) в случаях, требующих дифференциальной диагностики с острыми тяжелыми заболеваниями.

Примечание: В случае напряженной работы и загруженности спец. бригады при транспортировке больного с артериальным тромбозом, врач скорой помощи (общей бригады) может срочно госпитализировать больного в соответствующий стационар с тем, чтобы срочная терапия антикоагулянтами была начата в приемном покое.

5.      По вызову дежурного врача приемного покоя стационаров, не имеющих курглосуточно функционирующих ЭКГ-кабинетов и лабораторий с 15 до 8 часов, исключительно для дифференциальной диагностики инфаркта миокарда с другими острыми тяжелыми заболеваниями (в основном острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной области).

Примечание:
а) в клинические больницы, имеющие возможность организовать у себя круглосуточное обследование и консультативную помощь, бригада выезжает только в исключительных случаях по жизненным показаниям.
б) прибывшей в приемное отделение стационара бригаде должно быть оказано максимальное содействие и помощь в ее работе.

6.       Ввиду того, что цель бригады по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями заключается в ранней антикоагулянтной терапии, бригада не выезжает в случае наличия у больных следующих противопоказаний к лечению антикоагулянтами:
а) системных заболеваний крови со склонностью к кровоточивости;
б) язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки;
в) туберкулеза легких и бронхоэктатической болезни;
г) заболеваний печени;
д) нефрита;
е) злокачественных новообразований любой локализации;
ж) миомы матки и других заболеваний женских половых органов, могущих сопровождаться метрорагиями.

7.      Ответственному дежурному по станции скорой помощи направлять бригады в первую очередь к больным в состоянии коллапса и к хирургическим больным с тромбозами и эмболиями сосудов.

8.      Учитывая необходимость соблюдения физического и психического покоя больных с инфарктом миокарда, которым оказана скорая помощь, считать нецелесообразным производить в ночное время электрокардиографическое и лабораторное исследования при условии, если общее состояние больного остается удовлетворительным и больной находится в состоянии сна. Ввиду этого вызовы, принятые в дневное время, не должны выполняться в ночные часы. Ночью бригада выезжает только на срочные вызовы сразу после того, как они приняты.

9.      К больным с тромбозами и эмболиями сосудов головного мозга бригада не выезжает.

10.  Главным врачам лечебных учреждений, в которые госпитализируются больные с тромбоэмболическими осложнениями, обеспечить преемственность в лечении больных, госпитализированных в соответствующие стационары, для чего иметь запас антикоагулянтов прямого (гепарин) и непрямого действия (дикумарин, неодикумарин, фенилин, пелентан).

Примечание: Главным врачам всех лечебных учреждений города обеспечить силами пункта неотложной помощи начатую спец. бригадой антикоагулянтную терапию тем больным, которые стали нетранспортабельными к моменту прибытия врачебной перевозочной бригады станции скорой помощи.

11.  Учитывая инструкцию, одобренную Ученым Советом Министерства здравоохранения СССР от 18 июля 1954г., резолюцию XIV Всесоюзного съезда терапевтов, опыт Ленинградского центра по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями, а также опыт кардиологической клиники, руководимой профессором А.А. Кодровым, считать показанной госпитализацию больных со свежим инфарктом миокарда без ограничения срока, прошедшего от начала заболевания (острый, подострый период) за исключением случаев, где имеют место противопоказания к госпитализации.

12.  Учитывая специфику приема и обслуживания больных с инфарктом миокарда, госпитализацию больных со свежим инфарктом миокарда производить в следующие стационары города по территориальному признаку:

13.  В больницу Ленинского р-на из Ленинского и Московского р-нов,

14.  В больницу им. Калинина из Октябрьского р-на и р-на деятельности 2-й б-цы Железнодорожного района,

15.  В 1-ю Печерскую больницу из Печерского р-на,

16.  В 1-ю Подольскую больницу из Подольского р-на,

17.  В больницу Сталинского р-на из Сталинского р-на и района деятельности 1-й б-цы Железнодорожного района.

18.  Во 2-ю Дарницкую больницу х. Красный из Дарницкого района,

19.  В б-цу им. Октябрьской революции из Шевченковского района.

20.  Предоставить врачам бригады по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями возможность дальнейшего периодического наблюдения госпитализированных больных в стационарах города.

21.  Утвердить документацию, предложенную станцией скорой помощи для бригады по борьбе с тромбоэмболическими осложнениями.

22.  Проработать данный приказ на общих собраниях врачей всех специальностей.

                                                                                  Зав. Горздравотделом                      /Алексеев/


А з 1963р. на базі СТЕБ (яких стало дві) на станції під керівництвом Дмитра Борисовича Зільбермана був створений центр по боротьбі з тромбоемболічними захворюваннями (протиінфарктний центр), який в подальшому розвинувся в кардіологічну службу станції. Допомагали в організації та роботі  протиінфарктного центру Нона Акакієвна Гватуа та Ірина Казимірівна Следзевська, в подальшому професори Українського науково-дослідного інституту кардіології. 

Про ефективність роботи спеціалізованої бригади можна судити з доповіді головного лікаря станції Ленгауер Н.А. (1962р.):

"… в августе 1961 года по опыту Ленинграда при Киевской станции скорой помощи была организована специализированная тромбоэмболическая бригада для экстренной диагностики и помощи больным с острыми сердечно-сосудистыми заболеваниями в раннние сроки болезни.

Бригада оснащена отечественными аппаратами трех типов: фоноэлектрокардиограф (ФЭКП-2), электрокардиограф с чернильной записью (ЭКПСЧ), аккумуляторный ЭКГ аппарат (ЭКП-60). Все три типа аппаратов постоянно находятся в машине и используются в зависимости от обстоятельств случая. Фотозапись фоноэлектрокардиограммы проявляется на месте происшествия, для чего у техника ЭКГ имеется укладка с необходимыми реактивами.

Для исследования крови лаборант имеет походную лабораторию с набором реактивов и необходимым оборудованием (дорожный микроскоп, микроцентрифуга, аппарат для исследования времени свертывания крови и другое необходимое оснащение).

В отличие от аналогичных бригад Ленинградской скорой помощи (по состоянию на апрель 1961 года) специализированные бригады Киевской скорой помощи помимо обычного врачебного осмотра, снятия ЭКГ, подсчета лейкоцитов, определения РОЭ и протромбинового времени, регистрирует фонокардиограмму, исследует "С"-реактивный белок, ведет подсчет тромбоцитов ускоренным методом по Фонио, исследует время свертывания крови в аппарате Базерона на силиконизированных стеклышках, исследует стойкость капилляров по Нестерову с помощью специально реконструированного для этой цели аппарата Рива-Рочи.

1І ось у 1977 р. загальнопрофільні бригади центральної підстанції були виділені в самостійну підстанцію, з своєю диспетчерською, завідуючим підстанцією та старшим фельдшером, а спеціалізовані бригади центральної підстанції утворили підстанцію № 13, теж зі своєю адміністрацією, яка у 1991 р. була переведена у відремонтоване приміщення на вул. Ямська, 43 (не виключено, що саме це приміщення було описане А.І. Купріним у "Ямі").

Своє 60-річчя станція святкувала в новому будинку по вул. Б. Хмельницького, 37-б (колишня вул. Леніна, 37-б). В добудованому пізніше лівому крилі на першому поверсі розмістилась центральна диспетчерська на 36 ліній "03", та створений у 1979 році відділ госпіталізації. До нього входять:

-   диспетчерська, яка цілодобово розподіляє потік хворих та постраждалих серед медичних закладів міста, оперативно вирішує всі проблеми, що виникають під час госпіталізації та збирає інформацію про наявність вільних ліжок в медичних закладах;

-   довідкова служба “003”, яка забезпечує облік доставлених бригадами швидкої медичної допомоги у медичні заклади хворих та видає населенню усі довідки про місце їх госпіталізації;

На другому поверсі цього ж крила розмістилася адміністрація станції, 3-ій поверх пізніше зайняла АСУ.

У 1981г. при станції був створений дистанційний кардіологічний центр (ДКЦ) по прийому ЕКГ по телефону від загальнопрофільних та фельдшерських бригад станції, що дозволило поліпшити якість діагностики гострої коронарної патології. На відміну від більшості ДКЦ, які були створені в той час на базі інших медичних установ, ДКЦ при станції функціонує і сьогодні.

Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги мала у своєму штаті до 200 бригад у добовому режимі.

"Основными функциями станций скорой и неотложной медицинской помощи являются:

оказание в максимально короткие строки после получения вызова скорой и неотложной медицинской помощи заболевшим и пострадавшим, находящимся вне лечебно-профилактических учреждений, а также во время транспортировки их в стационары;

перевозка больных, нуждающихся в экстренной помощи (за исключением больных с инфекционными заболеваниями), пострадавших, рожениц, недоношенных детей вместе с их матерями по заявкам врачей и администрации лечебно-профилактических учреждений.

Кроме того, Киевская станция скорой и неотложной медицинской помощи считает своими задачами обеспечение преемственности медицинского обслуживания на всех этапах оказания экстренной медицинской помощи; изучение травматизма и несчастных случаев, организацию ряда мероприятий по их профилактике". (1986 р.).

Однак об’єднання швидкої та невідкладної медичної допомоги мало не лише свої плюси, а й мінуси. Злиття двох служб з одного боку зменшувало час між отриманням виклику та прибуттям бригади, але й розширило показання до виклику бригад ШД. Це зменшувало різницю між доїздами на екстрені та невідкладні стани, призводило інколи до невиправданих запізнень прибуття бригад до тяжких хворих та потерпілих, погіршився контроль амбулаторно-поліклінічної мережі за станом хронічних хворих, оскільки більшість з них почали звертатися за допомогою на станцію, тому що цей вид допомоги став більш комфортним. Крім того, хворі не могли отримати рецепти та лікарняні листи у вечірній та нічний час.