Олександр Галух
10.05.2019
Як сьогодні працює екстрена медична допомога у Києві? За яких умов “швидка” приїде до пацієнта додому? Чому деякі кияни ковтають риболовецькі гачки та сушать волосся у духовці? Про це та багато іншого “Вечірньому Києву” розповіла заступник директора Центру екстреної допомоги та медицини катастроф міста Києва Ляна Божко.
– Ляно Іванівно, у яких випадках бригада швидкої допомоги зобов’язана приїхати на виклик?
– Серед екстрених випадків, на які бригада “швидкої” зобов’язана приїхати впродовж 10 хвилин, – це раптовий розлад дихання, раптовий біль у серці, гострий біль у животі, втрата свідомості, судоми, зовнішня кровотеча, порушення нормального перебігу вагітності, ушкодження різної етіології під час надзвичайних ситуацій, ДТП, аварії на виробництві…
Але є і неекстрені виклики. Це підвищення артеріального тиску, загострення хронічних захворювань, тощо. На такі виклики “швидка” також прибуває, але не терміново, а впродовж години.
Але за однієї умови. Якщо випадок неекстрений, то диспетчер спочатку перенаправляє звернення до сімейного лікаря. Якщо такої можливості немає, тільки тоді диспетчер направляє до пацієнта бригаду екстреної медичної допомоги, що не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення. Вичерпний перелік екстрених та неекстрених звернень пацієнтів визначений діючою постановою Кабміну № 1119 від 2012 року.
– У чому різниця між швидкою та невідкладною допомогою?
– Раніше пункти невідкладної медичної допомоги знаходилися при центрах первинної медико-санітарної допомоги. З 1 вересня 2018 року ці пункти перейшли у склад нашого центру.
Наразі у центрах первинної медико-санітарної допомоги працюють чергові кабінети, де надання невідкладної медичної допомоги щоденно здійснюється сімейними лікарями, педіатрами і терапевтами. Невідкладну допомогу у цих кабінетах можна отримати з 08:00 до 20:00 у будні та з 9:00 до 15:00 у вихідні та святкові дні.
– А часто до диспетчерського відділу надходять хибні виклики?
– На жаль, таких викликів достатньо багато. Наприклад, людина з балкону побачила, що на газоні лежить чоловік і викликає “швидку”. Бригада приїжджає, а людина виявляється просто відпочиває, або хильнула зайвого і зустрічає медиків нецензурною лайкою. Але ж “швидка” в цей час могла бути у іншому місці.
Тому, якщо ви бачите людину, яка лежить на вулиці, необхідно у неї запитати чи потрібна їй допомога. Якщо вона, звичайно, при свідомості. У більшості випадків такі люди відмовляються від допомоги.
Нерідко буває, коли “швидка” приїжджає на виклик, а пацієнт каже, що йому стало легше і допомога вже не потрібна. Або взагалі йде з дому у своїх справах. Але ж можна було про це повідомити раніше, зателефонувавши на 103, щоб медики не витрачали дорогоцінний час.
Є також люди, для яких навіть незначний поріз пальця – трагедія. Вони бачать краплю крові та ледве не втрачають свідомість. До таких випадків ми ставимося із розумінням.
Але найгірше – це телефонні хулігани, які, наприклад, викликають “швидку” на неіснуючі адреси. Причому ми знаємо, що такого будинку або квартири не існує, але все одно повинні виїхати та перевірити на місці.
– Курйозів, мабуть, під час роботи теж вистачає?
– Зараз починається сезон кліщів і, як показує практика, сотні людей будуть телефонувати у наш інформаційно-консультативний центр з цього питання. Згадую випадок, коли до диспетчерів звернувся чоловік, до якого присмоктався кліщ і питав, чи можна йому з ним купатися.
А одна жіночка, яка точно претендувала на премію Дарвіна, сушила волосся у духовці. Через цю безглузду витівку вона спалила собі коси та отримала опіки обличчя.
Але найбільше випадків з категорії “і сміх, і гріх” чомусь трапляються саме з рибалками. Один чоловік так невдало закинув вудку, що гачок, пройшовши між губами буквально зшив йому рота.
Мій колега, завідувач відділення екстреної медичної допомоги №1 Валерій Турій, розповідав про зовсім дикий випадок, який стався в часи, коли ще існували витверезники. Один рибалка перебрав з алкоголем і потрапив до рук правоохоронців. У витверезник їхати чоловік явно не бажав, тому не вигадав нічого кращого, як наковтатися гачків різних розмірів. Шоковані правоохоронці викликали “швидку”. Рентген висвітив у шлунку горе-рибалки близько 50 гачків…
– До речі, щодо витверезників. Є думка, що їх треба відновити (ці заклади закрили у 1999 році). Адже трапляються випадки, коли пацієнти, які перебувають “під градусом” нападають на бригади “швидкої” та влаштовують дебоші у медзакладах. Можливо тоді й п’яниць на вулицях стане менше…
– Дійсно, бувають випадки, коли пацієнти напідпитку поводяться агресивно. Але витверезники порушують права і свободи людини. Сьогодні пацієнти у стані алкогольного сп’яніння потрапляють у звичайні відділення лікарень. Їм відводяться окремі палати. Річ у тім, що людина в стані алкогольного сп’яніння, може не відчувати болю або інших симптомів гострого захворювання. До таких пацієнтів завжди мусить бути ретельна увага.
Те ж стосується безхатченків. Зрозуміло, що не всім вони подобаються, але вони – також громадяни, які потребують допомоги.
– Чи пропускають “швидку” на дорозі київські водії?
– Так, культура водіїв в цьому плані стала набагато кращою. Водії намагаються пропускати бригади швидкої допомоги. Але постійні ремонти доріг, затори в часи пік, особливо у центрі міста, заважають своєчасно прибути на виклик.
До речі, у Києві чергують близько 200 бригад “швидкої” в день і близько 150 – вночі…
– Медикаментів для надання екстреної допомоги вистачає?
– Так! У нас достатньо усіх ліків. Є тромболітики – це дороговартісні препарати, які застосовуються при гострому інфаркті міокарда, легеневій тромбоемболії. Є гіпотензивні препарати, які застосовуються при гіпертонічних кризах. “Швидка” має сучасні знеболюючі препарати, інфузійні розчини тощо.
Бригади оснащені відповідно до табелю, затвердженого міністерством охорони здоров’я, а оснащення автомобілів відповідає національному стандарту України.
Завдяки меру Києва Віталію Кличку, який звертає особливу увагу на потреби екстреної допомоги, у нас з’являються нові автомобілі, оснащені найсучаснішим медобладнанням, де все передбачено для комфортної роботи і водія, і медичного персоналу, і для комфортного перебування пацієнта, проводяться ремонти відділень екстреної медичної допомоги…
До слова: Київська станція швидкої допомоги (одна із найстаріших у Європі) розпочала свою діяльність у 1902 році. Вона мала три кінні карети, придбанні за рахунок меценатів, та одну велокарету, яку пожертвувало товариство велосипедистів-любителів. Лікарі виїжджали на виклик для надання медичної допомоги у разі нещасних випадків, важких травм і захворювань, що загрожували життю пацієнтів.
“До заразних, психічно хворих і п’яних, оскільки вони не отримали ніяких небезпечних пошкоджень, – лікарі не виїжджають”, – йшлося у тодішніх правилах виклику “швидкої”.
Джерело://vechirniy.kyiv.ua/