Директор столичного Центру екстреної допомоги Анатолій Вершигора: "Коли я чую слово "премія", мене починає колотити. Дайте медикам нарешті нормальну зарплату"

Автор: Віолетта Кіртока

Анатолій Вершигора, який вже понад 30 років керує станцією швидкої допомоги Києва (тепер називається Центром екстреної допомоги), розказав про підготовку до пандемії.

Фото: UNN

Під час нашої розмови телефон Анатолія Васильовича майже не замовкав. Йому телефонують знайомі літні люди, які з перших вуст хочуть отримати інформацію про методи профілактики, на що потрібно звертати увагу. І директор центру терпляче відповідав на зовсім різні запитання. Також йому телефонували з різних інстанцій. І я підслухала, як він казав, що за минулу п’ятницю 63 виклики з 1439 стосувалися підозр на захворювання коронавірусом, з них 39 були доставлені в лікарні для уточнення діагнозу та проведення потрібних аналізів.

Тридцять років Анатолій Вершигора працює на посаді спочатку головного лікаря станції швидкої допомоги, а тепер директора Центру екстреної допомоги міста Києва, у нього неймовірний досвід, неодноразово він ухвалював рішення до того, як отримував офіційні дозволи, та й в роботі швидкої були періоди, коли не вистачало медикаментів, апаратури, застарілі карети неможливо було використовувати… З часом все змінювалося насамперед завдяки саме активності та зацікавленості Анатолія Вершигори в ефективній роботі екстреної служби. Але зараз з’явився новий виклик – пандемія коронавірусу. Київ як столиця, з великрю кількістю тих, хто мав змогу подорожувати світом, хто повернувся із відряджень – має бути насторожі щохвилини. І в першій ланці стоять саме медики екстреної допомоги.

"Якщо ви лише дивилися в сторону Китаю чи Італії, це не привід, щоб влаштовувати істерику і вимагати щоденного проведення тестів"

-Анатолію Васильовичу, ви відчуваєте панічні настрої киян?

- Не можу сказати, що ми бачимо велику паніку. Але вона є. По-перше, відсутність інформації лякає людей. Всі виклики, які до нас ідуть, пов’язані з тим, що люди не можуть зв’язатися із своїм сімейним лікарем. Тому департамент охорони здоров’я зобов’язав усіх сімейних лікарів бути на телефоні. Прийом у них зараз обмежений, додому до пацієнтів вони приходять вкрай рідко, тому весь світловий день, з огляду на надзвичайну ситуацію, яка склалася, мають тримати зв'язок із людьми. Ніхто не думав, що у нас стільки людей відпочивали на курортах, на яких тільки можна. І тепер цей натовп потягами, літаками, машинами вертається сюди і невідомо, що везе. Пам’ятаєте, колись ходив такий анекдот: "Милий, що тобі привезти із відпустки? Що завгодно – зараз все лікують". Тепер він вже не такий оптимістичний. Ті, хто побував десь у світі, викликають настороженість.

По-друге, департамент охорони здоров’я зобов’язав приймальні директорів центрів первинної медико-санітарної допомоги забезпечити чергування компетентних людей, які будуть давати по телефону відповіді на всі питання. Не має бути паніки. Має бути пильність. Кияни, та й всі жителі країни, мають ходити в масках, мити руки з ранку до вечора – мобільні телефоні, гроші, все, чого торкаєтесь, може бути джерелом вірусу. Головне: коли беретесь за щось руками, потім не торкайтесь обличчя. Ці речі потрібно протирати спеціальними серветками, очищувальними засобами. І обмежити будь-які контакти з іншими людьми.

- В Італії дійшли висновку, що причиною такої шаленої смертності стало те, що у великих родинах не ізолювали старших бабусь та дідусів. Це і стало причиною такого спалаху… Молодші члени сімей та діти, які рідко хворіють, але можуть бути переносниками вірусу, активно передавали його старшим людям…

-Так, ці зв’язки потрібно розірвати і самоізолюватися, усамітнити старших людей, заборонити їм зустрічатися з онуками. Зараз існує доставка додому всього на світі, причому вона працює дуже цікаво. До дверей доставили, зателефонували - і пішли, а гроші можна скинути на картку. Надавайте перевагу безконтактному переказу грошей. Всіх попередили, що за квартиру можна буде заплатити пізніше. Але днями побачив біля Ощадбанку таку чергу, наче там давали золото безкоштовно. Натовп!

- Викликів у вас стало більше?

- Ні. Стабільно близько півтори тисячі на день. Ніхто ж на час карантину не скасував інфаркти, інсульти і ДТП, яких, до речі, стало трошки менше, як і травм.

Телефонують нам і панічно налаштовані люди. Вони вимагають, щоб їм щохвилини робили тести, але це не панацея. Перше, що має значення, – анамнез і ваше самопочуття. Респіраторне захворювання легкої та середньої тяжкості лікується вдома. От людині провели тест, вона заспокоїлася – і пішла, куди не треба. Але вірус може дати про себе знати трохи пізніше. Тому треба дивитися саме за клінікою. Якщо наростають симптоми: сухий кашель, який не минає, загальний стан погіршується, треба бути під наглядом лікаря. Але якщо ви лише дивилися в сторону Китаю чи Італії, це не привід, щоб влаштовувати істерику і вимагати щоденного проведення тестів.

Наші медики проводять тести у разі наявності симптомів. У нас був такий випадок. Приїжджаємо на виклик: сухий кашель, висока температура, важка пневмонія. Тест на вірус виявився позитивним. Відвезли хворого в Олександрівську лікарню. Вони зробили більш точний тест – ПЛР, він виявився негативним, тобто наявність вірусу в організмі не підтвердив. Але людину залишили в лікарні, бо пневмонія тяжка, потребує стаціонарного лікування. Як ви знаєте, планова госпіталізація припинилася у всіх медичних закладах країни. Звільняються ліжка на випадок великої кількості пацієнтів, на випадок надзвичайної ситуації.

Для того, щоб скоріше та якісніше проводити аналізи, мер столиці Віталій Кличко в Олександрівську та дев’яту лікарні передав два суперсучасних молекулярних аналізатори. Італійці радять колегам в усьому світі робити проби тих, хто був із хворими в контакті, хто був за кордоном, і також їх ізолювати. Це допоможе знизити рівень захворюваності.. Особливо карантину мають дотримуватися бабусі і дідусі.




Фото: UNN

Поки що замість обіймів та поцілунків під час зустрічі та прощання краще показувати один одному таке сердечко на відстані. Анатолій Вершигора пильнує ситуацію, але й зберігає почуття гумору

"Медики перебувають на передньому краю цієї пандемії. Дайте їм якісь гарантії, що на випадок захворювання вони точно отримають допомогу. І найкращу"

- Як захищені ваші співробітники?

- У нас є одноразові костюми, але ж на всі виклики ми не можемо їх використовувати. Ми забезпечені масками, рукавичками, дезінфікуючими розчинами, робимо їх запаси на випадок погіршення ситуації. Я відповідально кажу, що швидка допомога забезпечена всім, що необхідно, але хотілося б мати більший запас. Я дякую тим благодійникам, які вже нам привезли дезрозчини для рук і машин – це торгово-маркетингове агентство Tristan. Наша комунальна організація "Фармація" надала гуманітарну допомогу.

- У вас більшість працюючих - люди старшого віку…

- Так, понад 500 співробітників - пенсіонери. Це все група ризику.

- Молодь не приходить працювати на швидку допомогу?

- Хто вже тільки не обіцяв: ми дамо медикам швидкої гідну зарплатню, і сюди підуть молоді люди... Щось ніяк ці слова не стануть реальністю. 60 відсотків наших працівників - жінки. Близько 500 людей - пенсіонери, а з них 450 – живуть за містом… Саме ситуація з коронавірусом показала, наскільки важливі медики, і що ними до цих пір нехтували, питання умов їхньої роботи, зарплатні не дуже хвилювало.

- Як дістаються до роботи медики, які живуть у передмісті? Закриття метро вдарило по вас також…

- Але я погоджуюся, що його варто було закрити. Вже доведено, що метро потрібно закривати насамперед. Саме там найбільший осередок розповсюдження хвороби. Але варто було чітко продумати можливість транспорту для медпрацівників і тих, хто їде на роботу. Зараз наших лікарів, які не можуть дістатися до Києва транспортом, відвозять небайдужі люди, намагаються продумати логістику співробітники КМДА. В деяких областях правильно зробили, що скасували пільги для пенсіонерів, тим самим позбавивши їх можливості активного пересування. Мене вразила бабця в 9 годин вечора в метро перед його повним закриттям. Її питають: "Куди ви, пані, їдете о цій порі і в такій ситуації?" "Перевідати свою подружку-ровесницю", - відповідає. Ну от навіщо таке робити?

- Можна прогнозувати, що ваші співробітники, які в зоні ризику, відмовлятимуться їздити на виклики на підозру коронавірусу…

-І вже відмовляються. А вісім чоловік уже на самоізоляції після контакту з пацієнтами з позитивним результатом тесту на коронавірус.

- Так ви скоро всіх відправите на самоізоляцію, у вас просто закінчаться медики…

- Щоб цього не сталося, ми маємо виїжджати лише на ті виклики, які пов’язані з небезпекою для життя людини. Але недаремно доктор Хаус в серіалі постійно казав, що всі брешуть. Так і є. Часто виклик звучить, що людина помирає, приїжджає бригада, а там – спинку почухайте…

Ми просимо всіх громадян не до нашої совісті закликати, а щоб совість в першу чергу прокинулася у сімейних лікарів, і вони хоча б по телефону заспокоювали своїх пацієнтів, і вирішували, чи дійсно людину потрібно перевірити, чи ні. І відправити туди, де це вже роблять.

Ну добре. Оголосили карантин. Медики на передньому краю цієї пандемії. Дайте їм якісь гарантії, що на випадок захворювання вони точно отримають допомогу. І найкращу. От яка компенсація буде тим нашим співробітникам, які зараз в ізоляції?

- Наче премії обіцяли всім, хто працює на передньому краю…

- Коли я чую слово "премія", мене починає колотити. Дайте медикам нарешті нормальну зарплату.

- Скільки зараз отримає медик Центру екстреної допомоги?

- Молодий, що тільки прийшов, – до п’яти тисяч гривень. Це тому, що у нього ще немає надбавок. А у тих, хто в зоні ризику, - "велика" зарплатня: десять тисяч або дванадцять. Різниця величезна, а роботу роблять однакову. Крім того, не можуть бути жінки на швидкій. І це не гендерні якісь закиди, не дискримінація. Просто це тяжка робота. Тут повинні працювати чоловіки, які за отримувану зарплатню можуть утримувати родину.

"Нам говорять: ви ж давали клятву Гіппократа, то мусите працювати попри все. Але ж клятву на хліб не намажеш. І діти її їсти не будуть"

- За тридцять років роботи на посаді керівника центру екстреної допомоги Києва, у вас були ситуації гірші, ніж тепер, більш панічними, трагічними?

- Всі ситуації надзвичайні. Коли був спалах дифтерії, ми тут ночували. Пережили різні грипи: пташиний, свинячий… Але вони були не такі страшні, як цей коронавірус. Справді, не потрібно забувати про те, скільки людей вмирає від туберкульозу. І ці цифри такі саме вражаючі і в тому самому Китаї.

Фото: UNN

Ми всі боїмося стати на шлях здорового життя, піклуватися про своє здоров’я самостійно, не доводячи до хронічних захворювань. П’ємо, куримо, не займаємося фізкультурою, забули, що потрібно мити руки.

Нас задовбують гіпертоніки, яким щодня погано. Держава дала такій людині програму "Доступні ліки", відшкодовує гроші, але прийняти кожного дня одну половинку пігулки, яка розміром із сірникову голівку, - "дуже шкідливо для моєї печінки", вважають деякі хворі. При цьому глушити півторалітрові пляшки пива і горілку – не шкідливо. Ще й ковбасою копченою заїдати із смаженою картопелькою. Я цього не розумію. Є люди, які просто нехтують своїм здоров’ям, і є тягарем для бюджету.

- Невже ви жодного разу не боялися, що не впораєтеся?…

- Не було жодної ситуації, яку ми не подолали. Пережили всі грипи, Чорнобиль, три майдани. Колектив такий, що справиться з усім. Але коли говорять, що ви ж давали клятву Гіппократа, то мусите працювати попри все. Але ж клятву на хліб не намажеш. І діти її їсти не будуть. Людина, яка приходить на роботу і працює з ризиком для свого життям, повинна отримувати достойну заробітну платню.

Колись біля хлібокомбінатів були кіоски з продажу хліба, і біля них була об’ява: "Співробітники хлібокомбінату обслуговуються поза чергою". Скажіть, в якому лікувальному закладі написано, що медичні працівники обслуговуються поза чергою? Був такий наказ Міністерства охорони здоров’я сторічної давнини, так він і тоді був мертвим. Я думаю так: якщо ви не можете дати нам щось матеріальне, то хоча б зробіть так, щоб коли медичний працівник приходить в медичний заклад, він був прийнятий поза чергою лікарем, який витратить на нього достатньо часу, призначить всі необхідні обстеження, подбає про колегу належним чином.

- Що ви особисто робите, щоб себе захистити? Самоізоляція в кабінеті?

- Я не можу самоізолюватися з таким темпом життя і тими проблемами, які повсякчас виникають. Навіть у суботу я був на роботі з самого ранку. Сварився, що не привезли лікарів на роботу – обіцяли, що вони будуть на дев’яту на місці, а виявилося, що і о дванадцятій їх ще не забрали. Я маю весь час отримувати інформацію, що у нас відбувається, які виклики, чи все робиться належним чином.

Віолетта Кіртока, Цензор.НЕТ