Синкопе (непритомність)

 Неприто́мність, або  зомління,або вазовагальне синкопе(англ.syncope) — короткочасна втрата свідомості через гостру недостатність кровообігу в головному мозку. Незважаючи на різноманіття причин, механізм цього стану один — порушення регуляції судинного тонусу.

 Причини непритомності

 Практично здорова людина може зомліти, внаслідок рефлекторного спазму судин головного мозку при перевтомі, голодуванні, після тривалого перебування у задушливому приміщенні, через втрату крові, сильне хвилювання, переляк, гострий біль. У людей з виснаженим організмом, причиною непритомності може стати різка зміна горизонтального положення на вертикальне.

Особливо вразливі ті, хто переніс інфекційні захворювання, отруєння, а також ті, хто страждає від анемії. Збільшують ризик виникнення синкопе лабільність нервової системи та індивідуальні особливості організму. Також, можливе виникнення непритомності при раптових порушеннях ритму серця.

Непритомність можлива в періоди гормональної перебудови організму: у підлітків, людей 40-50 років, коли регуляція судинного тонусу найбільш вразлива до несприятливих впливів.

Тривала втрата свідомості, яка виходить за межі тривалості зомління, аж до стану коми, може розвиватися при ускладненнях цукрового діабету, ураженнях судин головного мозку (інсульт, субарахноїдальний крововилив тощо), нейроінфекціях, печінковій чи нирковій недостатностітощо.

Розвиток

Непритомність найчастіше приходить поступово: з раптовою слабкістю розвивається відчуття нудоти, запаморочення, темніє в очах, з'являється холодний піт, погіршуються слух і зір, людина втрачає свідомість і падає. Виглядає дуже блідою, пульс слабкого наповнення (слабкий або зовсім не визначається), дихання поверхневе (майже непомітне), кінцівки холодні, м'язи розслаблені, судом не буває.

Цей стан триває 20-40 секунд, максимум декілька хвилин, проходить самостійно. Коли свідомість повертається, людина відчуває слабкість, ломоту в тілі.

Допомога при непритомності або переднепритомному стані.

Насамперед потрібно усунути перешкоди для вільного дихання та кровообігу: розв'язати краватку, розстібнути комір, послабити пояс. Покласти людину на спину, бажано, щоб ноги були вище ніж голова й тулуб (це забезпечить приток крові до голови), забезпечити доступ свіжого повітря. Можна побризкати на обличчя холодною водою, розтерти долоні, підошви. Натиснути нігтем на основу нігтьового ложа великих пальців рук або ніг, на точку в центрі під кінчиком носа, на точку в верхній третині носогубної складки. Це допомагає відновити порушений кровообіг. Вставати можна лише при гарному самопочутті.

Якщо температура тіла знижена, треба обгорнути хворого в теплу ковдру. Необхідно запобігти можливій аспірації блювотними масами, для чого голову слід повернути набік. Людині не можна давати пити рідину доти, поки вона не прийде до тями, не можна дозволяти вставати, доки не пройде відчуття м'язової слабкості. Слід також відстежувати її стан протягом декількох хвилин після того, як вона  прийме вертикальне положення.

Профілактика

Людям літнього віку не слід різко підійматись після сну, це ж стосується осіб з варикозним розширенням вен, пацієнтів, які приймають деякі сечогінні засоби та ліки, що знижують артеріальний тиск. Також літнім людям не слід різко «збивати» температуру.

Особам із вразливою вегетативною нервовою системою не можна довго перебувати в приміщенні без доступу свіжого повітря у вертикальному положенні, не слід носити вузькі комірці та туго зав'язані краватки. Корисними будуть загартовування, плавання, ходьба, біг та спеціальні вправи для вестибулярного апарату.

У випадку зомління бажано звернутися до лікаря, адже це може допомогти ранній діагностиці можливого захворювання.